Фізична терапія допомагає при порушеннях рівноваги, човгаючій ході та паркінсонічних симптомах, які є характерними для людей з LBD. ФТ допомагає збільшити амплектуду рухів у нижніх кінцівках, що покращує рух і загальну рухову функцію, особливо в ногах. Вправи включають тренування рівноваги, танці та вправи для зміцнення ніг.
Одними з найяскравіших ознак деменції з тільцями Леві є човгаюча хода, скутість рухів, що може обмежувати фізичну активність, а також зростаюча нездатність ходити та виконувати рухи з повною амплітудою. Втрата рухливості часто може становити небезпеку для тих, хто страждає на LBD. Фізичні терапевти працюють над цими проблемами, щоб допомогти пацієнтам стати більш рухливими, зміцнити м'язи кора та ніг, допомогти їм досягти стійкості й рівноваги, а також покращити зорово-просторову орієнтацію. Вправи на рівновагу (для виправлення човгаючої ходи задля запобігання падінням) і запобігання падінням практикуються через марширування, ходьбу, вправи на гнучкість, танці та координацію між верхньою та нижньою частинами тіла, а також за допомогою звичайних слів і підказок для фізичної активності.
Аеробні вправи та вправи на основі навчання можуть мати захисний ефект для літніх людей та осіб з нейродегенеративними захворюваннями, а також допомагають зменшити прояви депресії. Вправи на основі навчання також можуть допомогти підтримувати гостроту пам'яті, а посилений кровообіг допомагає насичувати киснем головний мозок. Фізична терапія охоплює все вищезазначене в безпечний спосіб, який відповідає потребам кожної людини та приділяє їй необхідну увагу. Вправи збільшують силу, гнучкість і допомагають збільшити амплітуду рухів у нижніх кінцівках, а також покращують рух і загальну рухову функцію, особливо в ногах. Ці вправи спрямовані на вирішення проблем із рівновагою, човгаючою ходою, ригідністю та іншими паркінсонічними симптомами, які переважають у пацієнтів з LBD. Вважається, що найкращими є нормальні ритмічні симетричні рухи, а танці під музику є особливо корисними для зменшення скутості. Аеробні вправи посилюють споживання кисню та вироблення нейромедіаторів, щоб підтримувати здоров'я нашого серця, легень і нервової системи, а також сприяти правильній поставі. Зорово-просторові труднощі також можна вирішити за допомогою фізичної терапії, оскільки більш повторювані рухи можуть допомогти людині оцінити відстань і амплітуду рухів. Окрім аеробіки, що виконується за певними схемами, пацієнтам із хворобою Паркінсона корисні вправи, які спонукають людину змінювати діяльність, ритм чи напрямок — це відомо як випадкова практика. Оскільки пацієнти з хворобою Паркінсона мають труднощі, корисним може бути перехід від однієї діяльності до іншої або виконання двох завдань одночасно. Наприклад: розмахування руками й марширування, спів і піднімання колін. Знову ж таки, вправи, що вимагають рівноваги та координації тіла, є важливими поряд із темповими заняттями, такими як танці, їзда на велосипеді, марширування та стрибки, які підтримують повторювані та циклічні рухи. Таке різноманіття занять можна і потрібно практикувати вдома задля забезпечення безперервності процесу та збільшення сили пацієнта. Музику також можна додати, щоб створити атмосферу веселощів, а доглянульники та партнери з догляду можуть брати участь, щоб зміцнити емоційний зв'язок.
Крім того, корисними є вправи, що сприяють навчанню, зосередженості та увазі.
Вправи:
Ходьба на свіжому повітрі або в торгоговому центрі
Танці (також можна поєднувати з фізкультурою)
Тай-чі
Йога
Переступання через перешкоди
Марширування під музику з широкими помахами рук
Аеробіка
Вправи для покращення кардіореспіраторної витривалості:
Спортивна ходьба в різному темпі та похилих поверхнях
Скандинавська ходьба з палицями (модифікована)
Плавання різними стилями, які забезпечують гарне моторне навчання та підвищують частоту серцевих скорочень