Сенсорна стимуляція — це найпростіша форма збору та обробки інформації для тих, хто страждає на деменцію і чиї складні мовні шаблони були порушені. Одна з причин, чому це ідеально підходить для людей із деменцією, полягає в тому, що це дозволяє обробляти інформацію, знімаючи когнітивний шар і наголошуючи лише на відчуттях. Можна стимулювати всі чуття, такі як нюх, смак і дотик, які потребують мінімального тлумачення. Часто люди з деменцією дуже тактильні та тягнуться до різних текстур у своєму середовищі — чи то в тканині одягу, чи то в гладкості пелюсток квітки. Крім того, порушення зору або слуху може призвести до зниження інтересу до навколишнього середовища — тому засоби, які стимулюють два чуття одночасно, можуть зацікавити людей зі зниженими сенсорними здібностями.
Чудова особливість мультисенсорної роботи полягає в тому, що вона стимулює, викликаючи спогади, а також зв'язок із минулою особистістю людини. Завдяки цим зв'язкам виникають і відчуття приналежності — збереження зв'язку є важливим компонентом благополуччя при догляді за людьми з деменцією. Існує багато видів сенсорної стимуляції, починаючи від повсякденної діяльності і закінчуючи створенням творів мистецтва. Ароматерапія, маніпуляції з предметами для відчуття їхньої текстури чи запаху, використання ручки для письма або пензля для малювання, смакування, слухання шумів або музики, взаємодія зі світлом (фільми) або рухом, чи то ходьба, танці, вправи чи йога. Перегляд картин та візуальне спостереження за рухом і кольором — чудовий спосіб отримати задоволення та залученість.
Сенсорні предмети можна використовувати під час створення творів мистецтва, що вивільняє сенс. Значення може з'явитися навіть з найменшого витвору мистецтва — а сенсорний аспект важливий, оскільки він може викликати в художника ідеї, які ще не проявилися.
Інтелект і пізнання задіяні у створенні мистецтва та можуть покращити його розуміння — щоб бути зрозумілим на найбазовішому рівні, мистецтво спирається на мову почуттів. «Первинна реакція на творче спілкування залишається незмінною у людей з деменцією, навіть коли пам'ять, мова та пізнання порушені» (socialworktoday.com). Тому творчі види терапії є надзвичайно корисними, оскільки вони допомагають зосередитися на збережених здібностях, а не на тому, що було втрачено.
Експресивна та творча арттерапія охоплює кілька напрямків, починаючи від мистецтва, музики, танцювально-рухової і до драматичної терапії. Ба більше, «арттерапія може охоплювати все: від груп підтримки на основі інсайту для людей на ранніх стадіях деменції або з легкими когнітивними порушеннями до невербальних сенсорних втручань для тих, хто перебуває на процвітаючих стадіях деменції», як зазначає Тереза Дьюї (Theresa Dewey), арттерапевтка, яка працює в Центрі здоров'я та реабілітації Лібермана в Скокі, штат Іллінойс. Цілі арттерапії варіюються від боротьби з депресією та тривогою до підвищення залученості та покращення спілкування, а для людей із тяжкою деменцією — підвищення сенсорної обізнаності та зв'язку з іншими. Ці види терапії підвищують якість життя; це їхня головна мета.
Найкраще працюють типи терапії, адаптовані до індивідуальних інтересів і здібностей. Музика, танець та гра на барабанах є особливо ефективними, оскільки когнітивні порушення не є перешкодою для участі. Зрештою, найкращим методом є той, на який пацієнт реагує найкраще — особливо той, що обходить дефіцити та підкреслює здібності. Крім того, існує думка, що найкраще працює поєднання різних видів терапії. «Існують переконливі докази того, що доступні види терапії можуть працювати найкраще в комбінації – наприклад, арттерапія плюс музика і танець, або, в межах сеансу арттерапії, поєднання творчого письма та поезії, чи сеанс драмотерапії, який використовує розмовне слово, мистецтво та музику в комплексі». (www.alzheimers.net)
Арттерапія пробуджує пацієнтів із когнітивним зниженням, дозволяючи мозку прокласти новий шлях спілкування до творчості. Вона може надихнути літню людину з обмеженим мовленням використовувати пензель для спілкування, що в процесі відкриває нейронні зв'язки, залучаючи ділянки мозку, які не задіяні в мовленні. Вона також може зменшити агресивну поведінку, надаючи вихід емоціям. Хоча мистецтво не усуне хворобу, воно може стимулювати мозок у новий спосіб і принести творчість та радість, що може мати величезне значення для близької людини, стан якої погіршувався. Заняття творчістю, де наголошується на креативності, також породжують почуття досягнення і підвищують самооцінку, а також соціальну взаємодію. Візуальне мистецтво може навіть активувати приховані спогади та емоції, надихаючи на розмови між пацієнтами, яким часто важко висловити свої думки. Особливо коли вони створюють мистецтво власноруч, ця діяльність стимулює роботу всього мозку.
Вона покращує комунікацію, роботу мозку, соціальну взаємодію, сенсорну стимуляцію, тактильну обробку, а також осмислення, координацію рук і очей, силу пальців і рук, і уяву. Її можна комбінувати з вправами з ерготерапії для розвитку сили пальців і рук, а також гнучкості. Акцент може бути зроблений на сенсорній обробці та тому, як вона відгукується в конкретній людині. Можна спробувати малювання пальцями замість використання пензля, а також капати фарбу на вологий папір, дозволяючи їй перетворитися на щось; скульптура та робота з глиною також підкреслюють тактильні якості.
Обов'язково перегляньте наші списки СПЕЦІАЛІСТІВ, які можуть допомогти. Вони перераховані в розділі «Терапевтичні та художні фахівці» на вкладці Ресурси та фахівці Нью-Йорка на нашій головній сторінці або натисніть тут: https://lewybodyresourcecenter.org/ny-resources-professionals/therapeutic-artistic-practitioners/