Ознаки того, що щось не так

ОЗНАКИ ТОГО, ЩО ЩОСЬ НЕ ТАК – ВАЖЛИВО

1) Зневоднення

2) Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ)

3) Агресивна поведінка

ЗНЕВОДЖЕННЯ

Вода потрібна протягом дня, щоб запобігти закрепам і зневодненню, а також щоб наповнити вени для забору крові, внутрішньовенної терапії тощо.

Зневоднення може виникати з багатьох причин у літніх людей та людей з деменцією.

9 ознак зневоднення у людини з деменцією

Люди з прогресуючою деменцією схильні до зневоднення з кількох причин. Головна з них полягає в тому, що вони можуть забувати пити або повідомляти про спрагу. Деменція також може змінювати сигнали спраги та голоду, що надходять до мозку, тож ваша близька людина може навіть не впізнавати звичні фізичні сигнали, які підказують решті з нас випити води. Ліки, а також напади блювоти чи діареї також можуть призвести до зневоднення.

На що звернути увагу:

• Людина гаряча на дотик.
• Спостерігається посилення дезорієнтації (хоча на пізніх стадіях деменції це буває важко помітити).
• Губи потріскані та сухі.
• Шкіра сухіша, ніж зазвичай.
• Людина може скаржитися на головний біль.
• Сеча темна і має різкий запах.
• Очі здаються запалими.
• Пульс прискорюється.
• Артеріальний тиск знижується
• Знижена еластичність шкіри

https://www.caring.com/articles/9-signs-of-dehydration-in-someone-with-dementia

Ознака зневоднення – затисніть шкіру на руці вище зап'ястя. Якщо шкіра не повертається у вихідне положення одразу – це ознака зневоднення.

Багато літніх людей свідомо обмежують споживання рідини чи напоїв, якщо вони страждають на нетримання або соромляться того, що доводиться багато разів на день ходити в туалет. Вони також можуть бути дезорієнтовані та/або мати деменцію й не згадувати, чи пили вони взагалі протягом дня. Крім того, літні люди, які живуть самостійно вдома або в закладах догляду, можуть не мати достатньої рухливості, щоб самостійно дістати напої, і соромитися попросити про допомогу. Ба більше, деякі ліки можуть впливати на баланс рідини чи її споживання, а медичні працівники можуть не знати, що споживання рідини пацієнтом зменшилося. Літня людина, яка приймає сечогінні препарати (діуретики) і не поповнює втрачену додаткову рідину, також має вищий ризик зневоднення», – за словами Келлі О'Коннор (Kelly O’Connor, RD, LDN, CDE) з медичного центру Mercy Medical Center у Балтиморі, http://www.todaysgeriatricmedicine.com/archive/110310p24.shtml

ІНФЕКЦІЇ СЕЧОВИВІДНИХ ШЛЯХІВ — ТАКОЖ ВІДОМІ ЯК ІСШ

Agingcare.com пропонує чудові поради щодо впливу ІСШ на людей із деменцією:

ІСШ, деменція та делірій: наслідки та варіанти лікування

Інфекції сечовивідних шляхів у літніх людей із деменцією — це складне питання. Перше, що слід зрозуміти: літні люди з ІСШ можуть мати зовсім інші симптоми порівняно з молодшими або людьми середнього віку. Літні люди, особливо ті, що живуть із деменцією, можуть не мати змоги розповісти про печіння при сечовипусканні, часті позиви до туалету або біль у нижній частині живота, про які часто говорять молодші пацієнти з ІСШ. Крім того, у літніх людей може не бути підвищеної температури.

Іноді єдиним проявом інфекцій сечовивідних шляхів у літніх людей є різка зміна психічного стану, відома як делірій. Важливо відрізняти делірій від деменції, оскільки делірій передбачає короткочасну зміну психічного стану (протягом годин або днів), яка спричинена потенційно зворотною причиною (наприклад, інфекціями, гіпоглікемією, побічними ефектами ліків тощо). З іншого боку, деменція є більш хронічною зміною психічного стану (протягом місяців чи років), яка може бути або не бути зворотною, залежно від причини (наприклад, хвороба Альцгеймера, хвороба Паркінсона, дефіцит вітаміну B12, гіпотиреоз тощо).

Можливий розвиток делірію, спричиненого ІСШ, на тлі вже наявної деменції, і він характеризуватиметься різким погіршенням (протягом годин чи днів) психічного стану порівняно з попереднім базовим станом пацієнта. Звісно, у людини з деменцією буває важко визначити, яким є саме її базовий психічний стан. Для цього потрібна людина, яка часто контактує з хворим на деменцію та проводить достатньо часу, щоб визначити цей базовий стан і вчасно помітити делірій, коли він виникає. В іншому разі можна помилково вирішити, що у літньої людини хронічно змінений психічний стан через деменцію, хоча насправді стан тимчасово змінений через делірій, викликаний ІСШ.

З іншого боку, існує певна група людей (наприклад, хворі на діабет, пацієнти з постійними катетерами тощо), у яких у сечі можуть постійно міститися бактерії (бактеріурія), що зазвичай не має видимих ​​симптомів і найчастіше не вимагає лікування антибіотиками. Проте таким людям можуть постійно лікувати «ІСШ», яка, здається, знову повертається одразу після завершення короткого курсу антибіотиків.

Ключовою відмінністю для визначення того, чи спричинена зміна психічного стану у літньої людини саме ІСШ, є те, чи приносить лікування ІСШ хоч якесь покращення психічного стану. Це допомагає з'ясувати, чи спостерігається у літньої людини повторюваний делірій через ІСШ, чи причиною є щось інше (наприклад, делірій через іншу причину або хронічна деменція).

Якщо у літньої людини (з деменцією чи без неї) виникає повторюваний делірій через ІСШ, є певні дії, які допоможуть мінімізувати повернення інфекцій.

• Забезпечте належну гігієну, особливо якщо пацієнт страждає на нетримання сечі. Перебування в забрудненому підгузку надто довго або неправильне витирання (у пацієнток-жінок) може призвести до того, що бактерії з кишківника потраплять у сечовипускальний канал і викличуть ІСШ.
• Переконайтеся, що затримка сечі або її відтік не є проблемою. У літнього чоловіка може бути збільшена передміхурова залоза, або ж у пацієнта з діабетом можуть бути неврологічні порушення сечового міхура, що призводить до застою сечі в міхурі. Це з часом викликає розмноження бактерій (бактеріурію) і, ймовірно, ІСШ. Медсестра може перевірити це, вимірявши залишковий об'єм сечі після сечовипускання — тобто кількість сечі, яка залишається в сечовому міхурів після спорожнення. Низькі дози антибіотиків можуть суттєво допомогти зменшити повторні випадки ІСШ. Який саме антибіотик використовувати, залежить від ситуації: які бактерії часто повертаються і до яких антибіотиків вони вже стійкі. До поширених профілактичних антибіотиків належать бактрим, нітрофурантоїн, цефалексин або фторхінолони. Обмеженням стратегії застосування низьких доз антибіотиків є те, що з часом бактерії можуть стати стійкими до препарату. ОБОВ'ЯЗКОВО ПРОКОНСУЛЬТУЙТЕСЯ З ЦЬОГО ПИТАННЯ ЗІ СВОЇМ ЛІКАРЕМ.
• Подумайте про використання місцевих кремів з естрогеном для жінок у постменопаузі. Існують докази ефективності цієї стратегії: вона запобігає сухості піхви та позитивно впливає на мікрофлору піхви, допомагаючи запобігти рецидивам інфекцій сечовивідних шляхів (ІСШ). З різних причин цей метод використовується не так часто, але якщо у літньої людини не було раку молочної залози, це варіант, який варто розглянути.
• Ви, мабуть, чули, що вживання великої кількості рідини та часте сечовипускання можуть допомогти зменшити повторювані ІСШ. Хоча це допомагає «промити сечовий міхур», запобігаючи ІСШ (і є особливо корисним для профілактики каменів у нирках), рясне пиття може бути безпечним не для всіх літніх людей, особливо для тих, хто має одне з двох захворювань: застійну серцеву недостатність або термінальну стадію ниркової недостатності. У таких людей надмірне вживання рідини може призвести до її скупчення в організмі, що відомо як перевантаження об'ємом. Зайва рідина може накопичуватися в ногах і навіть у легенях. Крім того, літня людина може мати настільки виражену деменцію, що все одно не зможе пити багато рідини. Існує низка практичних міркувань, через які цей варіант може виявитися нездійсненним для літнього пацієнта з деменцією.
• Журавлинний сік рекламують як профілактичний засіб проти повторюваних ІСШ. Досі тривають суперечки щодо того, чи дійсно це допомагає запобігти ІСШ. Іншими словами, це може як допомогти, так і ні, а якщо й допоможе, то ефект може бути лише помірним; проте для декого це варто спробувати.
• Пробіотики можуть допомогти жінкам, якщо їх застосовувати вагінально (пероральні форми не довели своєї ефективності для профілактики ІСШ), але дослідження щодо використання вагінальних пробіوتків для обмеження ІСШ є обмеженими. Знову ж таки, для декого це варто спробувати, але перш ніж це робити, проконсультуйтеся з вашим лікарем щодо цього варіанту.

Найкраща стратегія для ситуації кожної конкретної людини може відрізнятися, і будь-яку з цих ідей слід обговорити з медичними працівниками. Сподіваємося, ця стаття допоможе вам зрозуміти, про що варто поговорити з вашими лікарями (або лікарями вашої близької людини) щодо проблеми частих ІСШ у літнього пацієнта з деменцією.

https://www.agingcare.com/Articles/urinary-tract-infection-dementia-155344.htm

АГРЕСИВНА ПОВЕДІНКА

Агресивна поведінка є одним із найтривожніших і найскладніших симптомів деменції. Впоратися з нею буває дуже непросто. Проте, як тільки ви починаєте розуміти причину такої поведінки (яка часто є абсолютно невластивою людині), ви можете розібратися в ній і навчитися реагувати так, щоб допомогти її зупинити.

Агресивна поведінка може бути вербальною, наприклад, лайка, крики та вереск, або фізичною, наприклад, удари кулаками, щипання, подряпини, смикання за волосся та кусання.

Важливо пам'ятати, що агресія не є універсальним симптомом деменції — у декого вона виникає, а у декого ні.

Причини агресії

1. фізичний дискомфорт
   2. навколишнє середовище
   3. соціальні проблеми
   4. психологічні проблеми

Фізичний дискомфорт

Якщо людина, за якою ви доглядаєте, хвора чи відчуває біль, вона може зриватися на інших, тому що біль змушує її почуватися розгубленою або наляканою — вона просто цього не розуміє. Причиною можуть бути такі захворювання, як інфекція сечового міхура чи горла, або ж вона може відчувати дискомфорт через закрепы чи спрагу. І не забувайте про будь-які довгострокові проблеми зі здоров'ям, які можуть викликати дискомфорт, наприклад, артрит, або про вплив ліків на психічний стан людини.

Навколишнє середовище

Чи занадто у кімнаті світло, галасливо, багатолюдно, спекотно, холодно чи просто занадто багато подразників? Через це людина з деменцією може відчути себе загубленою або перевантаженою, а потім виплеснути страх чи роздратування.

Соціальні проблеми

Дізнайтеся, чи почувається людина, за якою ви доглядаєте, самотньою, чи їй нудно або бракує соціальних контактів. Їй може знадобитися певна сенсорна стимуляція. Якщо до догляду залучені інші люди, варто з'ясувати, чи не відбулося якихось змін останнім часом. Наприклад, якщо улюблений доглядальник перебуває у відпустці, це може змусити людину з деменцією почуватися у небезпеці та почати поводитися агресивно.

Психологічні проблеми

Деменція впливає на ваше сприйняття та розуміння навколишнього світу. Якщо ви відчуваєте, що ваші права ігноруються – як дехто вважає – це може викликати бажання дати відсіч. Зміни в головному мозку також можуть змушувати людей із деменцією відчувати більш гострі реакції, ніж раніше. Тож якщо раніше вони могли відреагувати роздратуванням, коли вважали, що хтось поводиться з ними грубо, тепер вони відповідають насильством.

Деменція також може спричиняти галюцинації, маячні ідеї та параною, що може призвести до агресії, оскільки вони не зовсім розуміють, що відбувається. Якщо людина, за якою ви доглядаєте, не впізнає, де вона перебуває або хто ви такий, вона може подумати, що ви – незнайомець, який намагається їй нашкодити. Тож цілком зрозуміло, чому вона може кинутися на вас і вдарити – хіба ви не зробили б так само?

Як реагувати на агресивну поведінку?

Бути об'єктом агресивної поведінки, спричиненої деменцією, безперечно важко і часто травматично. Однак є кроки, які ви можете вжити, щоб впоратися з цим як зараз, так і в майбутньому. Немає єдиної відповіді на всі випадки, але загалом найкраще:

1. Намагайтеся зберігати спокій

Хоча це може здатися легшим на словах, ніж на ділі, сердита або захисна реакція може погіршити ситуацію. Намагайтеся не показувати страху чи тривоги, зробіть глибокий вдих і відступіть назад, щоб дати їй трохи простору заспокоїтися.

2. Визначте причину

Це не завжди очевидно, але подумайте про те, що сталося безпосередньо перед тим, як людина стала агресивною, і запитайте себе, чи могло це стати поштовхом. Наприклад, чи може вона відчувати біль або дискомфорт, і чи можете ви це виправити?

3. Поставте себе на їхнє місце

Спробуйте подивитися на ситуацію з їхньої точки зору. Якщо вони різко відреагували після того, як ви намагалися викупати їх або допомогли їм скористатися туалетом, це може бути тому, що вони почуваються збентеженими чи соромляться. Навіть попри те, що ви знаєте, що лише намагаєтеся допомогти, деменція може означати, що людина, за якою ви доглядаєте, більше не має колишнього рівня міркувань чи логіки.

4. Заспокойте та вислухайте

Коли вони припинять агресивну поведінку і будуть готові до того, щоб ви до них підійшли, підтримуйте зоровий контакт і розмовляйте низьким, заспокійливим (але не поблажливим) голосом. Спокійно поясніть, що ви хочете допомогти, і вислухайте, якщо вони можуть розповісти, у чому проблема.

5. Використовуйте тактику відволікання

Спробуйте переключити увагу на іншу діяльність, якщо ви вважаєте, що саме вона викликає агресію, або виберіть більш розслаблююче заняття, наприклад, слухання музики або спільну прогулянку.

6. Не карайте їх

Може бути легко відчути бажання сварити людину, як неслухняного малюка, коли вона поводилася агресивно, але вона, ймовірно, не має справжнього уявлення про те, що зробила не так, або чому це недоречно (і наступного дня може навіть не пам'ятати цей інцидент).

7. Поговоріть із другом

Намагайтеся не виплескувати своє розчарування на людину, за якою доглядаєте. Знайдіть час зустрітися з друзями, які розуміють вашу ситуацію, поговоріть зі своїм сімейним лікарем, консультантом, працівником служби підтримки людей з деменцією або учасниками групи підтримки. Знайдуться інші люди, які опинилися в такому ж човні.

За матеріалами: https://www.unforgettable.org/blog/agitation-aggression-whats-causing-this-behaviour