Як впоратися з галюцинаціями та маренням — Частина I

Перебувати поруч із близькою людиною, яка бачить галюцинації, — це бентежний досвід, який насправді може дуже лякати. У цьому блозі ми обговоримо «прості» галюцинації. У другій частині ми поговоримо про складнішу ситуацію: марення з галюцинаціями або без них.

Страх часто є нашою першою реакцією, коли наша близька людина з LBD бачить те, чого немає, тому що це змушує нас почуватися розгубленими й втрачати контроль. Але часто немає причин для переляку. Отже, коли ви вперше усвідомили, що ваша близька людина бачить те, чого насправді немає… Зробіть вдих. Це може здаватися кризою. Але насправді це не криза. Знайдіть кілька секунд, щоб заспокоїтися фізично та емоційно. Буквально… відчуйте свої ноги на підлозі. Зробіть кілька вдихів, повільно видихаючи.

Тепер, коли ви це зробили, оцініть ситуацію. Зараз не час доводити свою правоту і намагатися силою повернути людину до реальності. Це, швидше за все, засмутить її та загострить ситуацію, яка дійсно може перерости в кризу. У багатьох випадках корисно просто з цікавістю поставитися до того, що вона бачить. Можливо, це її бентежить, і їй потрібно поговорити про свій досвід.

На ранніх стадіях хвороби людина з LBD може запитати вас, чи бачите ви те саме, що й вона. Якщо вона усвідомлює свій діагноз і може про це говорити, ви можете пояснити, що це частина її хвороби. Будьте заспокійливими, говоріть тихо і лагідно. Дивовижна особливість LBD полягає в тому, що сприйняття людини може змінюватися щохвилини, і їй потрібно мати можливість обговорити те, що вона переживає. (Для людей на цій стадії хвороби може бути корисною наша група підтримки LBD Crew.)

Я дізналася про один простий спосіб допомоги від доглядальниці мого чоловіка. Коли мій чоловік запитав її: «Хто всі ці люди в кімнаті за твоєю спиною?», вона відповіла: «Я не знаю, бо іноді ти можеш бачити речі, які не бачу я, але що б вони тут не робили, ти в безпеці, і я теж поруч із тобою». Це дозволяє визнати, що ви не бачите того, що бачить людина, але при цьому не засуджує і не виправляє її сприйняття. Сказати, що людина «може» щось робити, — це навіть певною мірою додає впевненості. Люди з LBD так багато втратили. Почути, що вони здатні на те, на що ми не здатні, — це просто приємно. Я зрозуміла це, коли змогла використати таку відповідь у розмові з чоловіком. Коли він запитав мене про те, що бачив, я з посмішкою запитала: «Я не впевнена, що саме ти бачиш. Може, ти використовуєш свої суперздібності, щоб бачити те, чого не бачу я?». На його обличчі з’явилася задоволена, майже горда посмішка, і він значуще кивнув: «Думаю, що так». Усе залишилося в ігровій формі, і незабаром ця галюцинація втратила значення. Часто, якщо галюцинація не починається як щось страшне, спокійний і лагідний підхід може допомогти розвіяти ситуацію. Це шанує суб’єктивну реальність людини, що допомагає їй залишатися спокійною. А часто людина просто відволікається і перемикається на щось інше. Бувають моменти, коли непогано просто дозволити ситуації йти своєю чергою. Мій чоловік якось повідомив мені: «Я так чудово провів час останнім часом, граючись із маленькими дітьми». Я зрозуміла, що він справді галюцинував про маленьких дітей, і, відверто кажучи, я була рада, що йому це подобається!

Поширеним тригером галюцинацій може стати предмет на іншому боці кімнати. Деменція з тільцями Леві вражає зорову кору мозку, через що мозок неправильно інтерпретує отриману інформацію. Светр, перекинутий через спинку стільця, може виглядати як людина з довгим волоссям, що пильно дивиться на них. Тому рішення може бути простим — просто спокійно переставити речі. Це працює особливо добре, коли людина здатна усвідомити, що має хворобу, яка може спотворювати те, що вона бачить.

Однак цього може бути недостатньо, щоб заспокоїти людину. Іноді вам може знадобитися втрутитися. Запитайте, чи є щось, що ви можете для них зробити. Наприклад, якщо вони бачать маленьких тварин, що бігають навколо. Знову ж таки, проявіть спокійну цікавість. «Мені вигнати їх із кімнати?» «Може, підемо в іншу кімнату? Вони зникнуть, якщо ми це зробимо». Будьте винахідливими. Подумайте, як би ви вчинили з маленькою дитиною, яка грає в уявні ігри. Ваша мета — не вказати на помилку в реальності, а зберегти спокій людини, щоб вона не відчувала страху. Дайте їй впевненість, що вона в безпеці.

Нарешті, ми повинні згадати про ситуацію, яка зустрічається набагато рідше, але все ж таки трапляється. Це негативна галюцинація. Вона виникає, коли людина дивиться прямо на предмет, але просто не може його побачити. Наприклад, не може «побачити» пульт від телевізора, хоча він лежить на столі прямо перед нею. Це явище змушувало деякі сім’ї проходити через розчарування, ведучи свою близьку людину до офтальмолога в думках, що щось не так із зором, хоча насправді зір людини в порядку. Насправді, це ще один прояв порушення роботи зорового центру мозку. Така ситуація часто може дуже дратувати доглядальника. Найкращий підхід — спокійно вкласти предмет у руки людини. Як тільки ви спрямуєте їхню руку до предмета, вони, здається, починають його бачити.

Це лише кілька способів, як впоратися з більш «простими» галюцинаціями. Якщо читачі цього блогу мали успішний досвід використання інших стратегій, будь ласка, поділіться ними в розділі коментарів. І, як завжди, пам’ятайте, що Lewy Body Dementia Resource Center тут для вас завдяки нашій гарячій лінії, а також нашим місцевим і національним групам підтримки як для доглядальників, так і для людей, які живуть з LBD.